Види спотворень при проектуванні земної кулі на площину

Коли ми дивимось на карту світу, здається, що все просто: материки, океани, країни… Але насправді створити точну карту дуже складно. Чому? Тому що Земля — куляста, а карта — плоска. Щоб перенести поверхню Землі на площину, використовують картографічні проєкції. І під час цього виникають спотворення.

Що таке спотворення?

Спотворення — це неточності, які з’являються під час зображення Землі на плоскій карті. Вони можуть стосуватися:

  • відстаней,
  • площ,
  • форм,
  • напрямків.

Жодна карта не може бути абсолютно точною у всьому. Тому картографи обирають, що важливіше показати правильно: форму, площу чи напрям.

Основні види спотворень:

1. Спотворення довжин

На карті відстань між містами або континентами може бути більша або менша, ніж у реальному житті.

2. Спотворення площі

Деякі території виглядають більшими, ніж є насправді. Наприклад, Гренландія часто зображується майже як Африка, хоча вона набагато менша.

3. Спотворення форми

Форми материків або країн можуть бути перекручені — витягнуті або стиснуті.

4. Спотворення напрямків

Напрямки між точками на карті можуть не відповідати дійсності. Це важливо, наприклад, для мореплавства чи авіації.

Основні види картографічних проєкцій

Картографічні проекції
Картографічні проекції

Картографічні проєкції поділяють на три головні групи, залежно від того, на яку уявну поверхню “переносять” Землю:

1. Циліндричні проєкції

Уявімо, що Землю “обгорнули” циліндром.

  • Особливості:
    • Добре передають екватор.
    • Сильно спотворюють полюси.
    • Напрямки часто точні.
  • Приклад:
    • Проєкція Меркатора (дуже популярна у шкільних атласах та навігації).

2. Конічні проєкції

Наче Землю накривають конусом.

  • Особливості:
    • Найменші спотворення у середніх широтах (де живе багато людей).
    • Добре підходять для карт материків та країн.
  • Варіант:
    • Поліконічна проєкція — використовується кілька конусів для кращої точності.
    Поліконічна проєкція:
    • Кожен паралель зображується окремим дугоподібним сегментом.
    • Зменшує спотворення на великій площі.
    • Часто використовується для карт великих територій (наприклад, всієї Північної Америки або України).

3. Азимутальні проєкції

Землю проектують на площину, яка торкається її в одній точці.

  • Особливості:
    • Центр проєкції точний, але спотворення зростають від нього.
    • Добре підходить для полюсів, кругових карт або прокладання маршрутів.
  • Види азимутальних проєкцій:
    Пряма азимутальна проєкція (нормальна)
    • Центр проєкції — одна з полярних точок (Північний або Південний полюс).Карта виглядає як круг.Часто використовується для зображення Арктики або Антарктиди.
    Коса азимутальна проєкція
    • Центр — будь-яка точка Землі, не на екваторі і не на полюсі.
    • Зручна для зображення певних регіонів, наприклад — Європи або України.
    • Дає більш природне зображення територій, що розташовані косо щодо екватора.

4. Псевдоциліндричні та інші спеціальні проєкції

Наприклад, проєкція Мольвейде або Робінсона — використовуються для світових карт, де важливо зберегти загальний вигляд материків. Поєднують риси різних типів, щоб зменшити певні види спотворень.

Висновок

Кожна карта — це лише спрощене зображення Землі. Через те, що ми показуємо об’ємну кулю на плоскій поверхні, обов’язково виникають спотворення. Але якщо розуміти, які саме спотворення можуть бути, ми зможемо краще читати карти й не плутатися.

До змісту